У межах науково-дослідної діяльності Регіональної філологічно-краєзнавчої лабораторії, що функціонує при факультеті іноземної та слов’янської філології, відбулося засідання круглого столу на тему «Еволюція духу: поетичний всесвіт Івана Франка».
Захід був присвячений грунтовному переосмисленню творчої спадщини Каменяра крізь призму сучасних літературознавчих методологій. Окремої актуальності події додає цьогорічний ювілей письменника – постаті, яка іманентно втілює ідею служіння нації, адже він «весь вік свій, весь труд... дав» рідному народові.
Центральним вектором дискусії став аналіз жанрової парадигми та ідейно-естетичної трансформації доробку митця. Студенти другого курсу ОПП Середня освіта (Українська мова і література. Англійська мова) та ОПП Середня освіта (Українська мова і література. Зарубіжна література) представили низку доповідей, у яких досліджували динаміку художніх образів та філософську глибину поетичного слова Франка. Особливу увагу було приділено розкриттю еволюції світогляду автора: від ранніх соціологічних візій до глибокого екзистенційного та метафізичного осягнення буття в пізній творчості. Теоретичні виклади органічно доповнювалися рецепцією музичних інтерпретацій його віршів, що дозволило учасникам простежити синкретичний зв'язок літератури та музичного мистецтва.
Наукову ґрунтовність заходу підсилив виступ доцента Надії Кириленко, яка зосередила увагу на герменевтичному аналізі інтимної лірики поета. У доповіді було розкрито феноменологічну природу любовної поезії Івана Франка, виокремлено біографічні та літературні джерела її самобутності. Дослідниця наголосила на тому, що інтимний світ митця не є ізольованим, а виступає важливою складовою його загальної духовного еволюції, де особистісна драма трансформується у високу естетичну вартість.
Підсумовуючи роботу круглого столу, учасники дійшли висновку, що поетичний всесвіт Івана Франка залишається відкритим для нових інтерпретацій. Діяльність філологічно-краєзнавчої лабораторії в цьому контексті сприяє не лише поглибленню фахових компетенцій майбутніх філологів, а й формуванню національно-культурної ідентичності через усвідомлення масштабу постаті великого класика.