23 вересня 2024 року викладачі кафедри української мови і літератури зав. каф., доц. Герман Вікторія Василівна, доц. Громова Наталія Василівна, доц. Кириленко Надія Іванівна розпочали активну участь у роботі Потебнянського колегіуму-2024.
Долучилися також і студенти 241-242 груп, які зараз опановують навчальні курси «Сучасна українська літературна мова» (викл. зав. каф., доц. Герман В. В.), «Українська література» (викл. доц. Кириленко Н. І.), «Методика навчання української мови» (викл. доц. Громова Н.В.
Друга сесія ПОТЕБНЯНСЬКОГО КОЛЕГІУМУ – п’ятиденної лінгвістичної школи, покликана ознайомити всіх зацікавлених з останніми здобутками мовознавчої науки.
23.09.2024 раді були слухати такі лекції, тематика яких представлена в ОПП кафедри української мови і літератури Середня освіта (Українська мова і література. Зарубіжна література); Середня освіта (Українська мова і література. Англійська мова) ОР Бакалавр:
14.15 Лекція «ЩЕ РАЗ ПРО ВІК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». Лектор – акад. НАН України, д. ф. н., проф. Г. П. ПІВТОРАК (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України).
На основі комплексного підходу до проблеми етно- і глотогенезу східних слов’ян з використанням лінгвістичних, археологічних та історичних свідчень автор дійшов переконливого висновку про те, що український, білоруський та російський етноси зі своїми мовами формувалися не синхронно, а в різний час і на різних територіях. Поява трьох східнослов’янських народів відбувалося не шляхом поділу якоїсь міфічної нібито спільної давньоруської народності та мови на три частини, а якраз навпаки – через інтеграцію певних етномовних ареалів у нові етномовні спільноти.
15.00 Лекція «УКРАЇНСЬКА ПИСЕМНІСТЬ ХІ–ХІV ст. СПРОСТОВУЄМО РОСІЙСЬКІ МІТИ». Лектор – чл.-кор. НАН України, д. ф. н., проф. В. М. МОЙСІЄНКО (Житомирський державний університет імені Івана Франка; Збройні Сили України).
Лектор наголошує, що тяглість розвитку української мови як окремої слов’янської структури, щонайменше, від Х ст. – незаперечна.
Після хрещення Руси-України до принесеної з різних слов’янських центрів слов’янської книжности, передовсім з Болгарії, церковнослов’янської мови потрапляють місцеві мовні ознаки. Тому мову перших переписаних у київських скрипторіях церковних книг — Реймського Євангелія (пер. пол. ХІ ст.), Остромирового Євангелія (1056–1057), Святославових збірників 1073 та 1076 років, Архангельського Євангелія (1092) та ін. називаємо церковнослов’янською мовою київської або русько-української редакції. Ця русько-українська (а не «общевосточнославянская», не «общерусская» і вже аж ніяк не «русская») редакція з часом поширюється на інші терени Руси.
16.00 Лекція «ДИСЦИПЛІНИ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ». Лектори – д. ф. н., проф. С. С. ЄРМОЛЕНКО (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), д. ф. н., проф. Т. О. ЧЕРНИШ (Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка).
У лекції «ДИСЦИПЛІНИ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ЦИКЛУ В СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ» слухали про анти- та псевдонауку в їхній протидії як справжній науці, так і ідеалам демократії та гуманізму, і про те, яке значення в протистоянні силам зла – часом дуже несподіване, а часом цілком передбачуване, але від того не менш вагоме – можуть мати і реально мають науки й дисципліни історико-філологічного циклу, відповідні наукові відомості й вишкіл висококваліфікованих фахівців у цих галузях.
Висловлюємо свою щиру вдячність за можливість взяти участь в онлайн-сесії цьогорічного колегіуму! Програма заходу надзвичайно цікава та пізнавальна. Лекції провідних науковців у галузі мовознавства дозволяють глибше зануритися у вивчення мови та розширити свої знання.
Отримана інформація є надзвичайно цінною для наукової діяльності/навчання. Були вражені глибиною аналізу та актуальністю порушених питань. Продовжуємо й надалі занурюватися у багатоманітний світ нашої мови, історії! Адже регулярне слухання лекцій провідних фахівців – важливе джерело натхнення та професійного розвитку!