23 вересня 2024 року студенти 241-242 груп, які опановують курс «Сучасна українська літературна мова» (викл. зав. каф., доц. Герман В. В.), прослухали гостьові лекції в аспекті роботи Потебнянського колегіуму - 2024.
14.15 Лекція «ЩЕ РАЗ ПРО ВІК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ». Лектор – акад. НАН України, д. ф. н., проф. Г. П. ПІВТОРАК (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України).
На основі комплексного підходу до проблеми етно- і глотогенезу східних слов’ян з використанням лінгвістичних, археологічних та історичних свідчень автор дійшов переконливого висновку про те, що український, білоруський та російський етноси зі своїми мовами формувалися не синхронно, а в різний час і на різних територіях. Поява трьох східнослов’янських народів відбувалося не шляхом поділу якоїсь міфічної нібито спільної давньоруської народності та мови на три частини, а якраз навпаки – через інтеграцію певних етномовних ареалів у нові етномовні спільноти.
15.00 Лекція «УКРАЇНСЬКА ПИСЕМНІСТЬ ХІ–ХІV ст. СПРОСТОВУЄМО РОСІЙСЬКІ МІТИ». Лектор – чл.-кор. НАН України, д. ф. н., проф. В. М. МОЙСІЄНКО (Житомирський державний університет імені Івана Франка; Збройні Сили України).
Лектор наголошує, що тяглість розвитку української мови як окремої слов’янської структури, щонайменше, від Х ст. – незаперечна.
Після хрещення Руси-України до принесеної з різних слов’янських центрів слов’янської книжности, передовсім з Болгарії, церковнослов’янської мови потрапляють місцеві мовні ознаки. Тому мову перших переписаних у київських скрипторіях церковних книг — Реймського Євангелія (пер. пол. ХІ ст.), Остромирового Євангелія (1056–1057), Святославових збірників 1073 та 1076 років, Архангельського Євангелія (1092) та ін. називаємо церковнослов’янською мовою київської або русько-української редакції. Ця русько-українська (а не «общевосточнославянская», не «общерусская» і вже аж ніяк не «русская») редакція з часом поширюється на інші терени Руси.
Висловлюємо свою щиру вдячність за можливість взяти участь в онлайн-сесії цьогорічного колегіуму! Програма заходу надзвичайно цікава та пізнавальна. Лекції провідних науковців у галузі мовознавства дозволяють глибше зануритися у вивчення мови та розширити свої знання.
Отримана інформація є надзвичайно цінною для наукової діяльності/навчання. Були вражені глибиною аналізу та актуальністю порушених питань. Продовжуємо й надалі занурюватися у багатоманітний світ нашої мови, історії! Адже регулярне слухання лекцій провідних фахівців – важливе джерело натхнення та професійного розвитку!