Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха.
Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха.
Ще каторжника роботи. Ще нагадайте усім:
Йому було перед смертю всього лише сорок сім.
Іван Драч, 1995
Заслання, самота, солдатчина. Нічого.
Нічого – Оренбург. Нічого – Косарал.
Не скаржився. Мовчав. Не плакав ні від чого.
Нічого, якось жив і якось не вмирав.
Ліна Костенко
20 грудня на базі Сумського державного університету відбувся ІІ етап ХIV Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Тараса Шевченка. Метою конкурсу є вшанування творчої спадщини Тараса Григоровича Шевченка та стимулювання учнівської та студентської молоді до вивчення української мови та літератури.
Щасливі з Валерия Шевченко, що змогли гідно представити себе та університет у II етапі конкурсу (1 та 3 місця). Щиро вдячні нашій керівниці Надії Іванівні Кириленко Надія Кириленко (кандидат філологічних наук, доцент), яка надала підтримку, корисні поради та настанови, яка до останнього вірила в наші можливості. Хочемо також подякувати організаторам та висококваліфікованому журі за організацію та проведення конкурсу на найвищому рівні, перевірку конкурсних робіт.
Він був генієм української нації, талановитим прозаїком, показовим живописцем, активним борцем за незалежність української нації, підтримкою для слабкодухих, зневірених та знедолених земляків. І все це про одну людину − Тараса Григоровича Шевченка. Народжений у звичайній кріпацькій родині Григорія та Катерини Шевченків, хлопчина із дитинства вирізнявся неабияким життєвим баченням, думками й віруваннями. Мабуть, не випадково Григорій Шевченко нічого не залишив синові в спадок, оскільки палко вірив, що його син вартий кращого й більшого, ніж худоба та проста хатина в селі. Батько таки виявився правим, адже його сина викупили з кріпацтва та подарували свободу.
Філософічні ідеї Кобзаря виступають віковічною мудрістю як для українців, так і для тих, хто поза межами кордону. Тарас Шевченко був продовжувачем ідей, які у свій час транслював Григорій Сковорода, та які були заявлені в 10 Божих заповідях. Своїм прикладом Великий Кобзар неодноразово доводив, що незважаючи на будь-які перипетії, які підготувала доля, можна залишитися чесним та справедливим. Його мучили, катували, мордували, переслідували, на що у відповідь кати могли почути ніщо інше як: "Караюсь, мучусь, але не каюсь".
З повагою, Надія Кириленко