27-28 жовтня 2022 року відбулась VІ Усеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті і педагогічна майстерність учителя-словесника». Ініціатори: кафедра української мови і літератури Сумського педагогічного університету, відділи теорії і практики педагогічної освіти; змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
Співорганізатори: Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» ІПООД імені Івана Зязюна НАПН України; Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського; Відділи лінгвістики та інформатики; Український мовно-інформаційний фонд Національної академії наук України; Департамент освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації; Громадська організація «Інновації в освіті», Громадська організація «Міжнародна асоціація сучасної освіти, науки та культури»; Комунальний заклад вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради; Управління державної служби якості освіти в Сумській області.
Конференцію організовано в рамках виконання колективної наукової теми кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка «Текст у сучасних дослідницьких парадигмах» (ДР №0121U108213), проєктів ресурсного центру професійного розвитку вчителя української мови і літератури, проєкту IREX «Медіавчительський кампус».
Мета конференції – обговорення актуальних проблем педагогічної майстерності фахівця в умовах війни та повоєнного час; «педагогіка миру» й «педагогіка зраненого серця»; концепція педагогіки добра Івана Андрійовича Зязюна; обмін педагогічним досвідом щодо викликів, проблем і перспектив розвитку освіти; актуальних питань проведення занять в умовах змішаного і дистанційного навчання; формування ключових компетентностей мовної особистості учня/студента; медіакультури та інфомедійної грамотності учителя/викладача/учня, надання широкій академічній громаді інформації про хід виконання проєктів кафедри української мови і літератури; презентація і популяризація результатів наукових розвідок аспірантів, докторантів, науково-педагогічних працівників; учителів.
На конференції зареєструвались понад 150 осіб, серед них – 27 докторів наук; 45 кандидатів наук; науковці, докторанти, аспіранти, науково-педагогічні працівники, керівники закладів вищої педагогічної освіти, магістранти, студенти, педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти, післядипломної педагогічної освіти. Географія учасників конференції із України: Суми, Сумська область, Київ, Луцьк, Прилуки, Умань, Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Житомир, Вінниця, Чернівці, Івано-Франківськ, а також закордонні учасники: м. Піза (Італія).
Модерувала конференцію Семеног Олена, завідувач кафедри української мови СумДПУ імені А.С. Макаренка.
Виступи подано на: a href="/медіавчительськи%20кампус" target="_blank"><stro">м</strong><strong>мед"авчительський кампус https://www.youtube.com
У межах конференції відбулась публічна лекція «Україноцентризм в освітній політиці». Лектор – Георгій Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, член Центрального правління, перший заступник голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Національній освіті, доводить Г.Філіпчук, необхідний постійний діалог як синтез, взаємовплив, взаємозбагачення національних культур. Освіта передусім потребує правди і ріднокультурного грунту. Людям потрібен не аргумент сили, а сила аргументу, яка забезпечить формування такої «педагогіки добра», яка допоможе народам виробити об'єктивний, гуманний цивілізаційний погляд на події, на явища, факти, які є значущими для національної, європейської, світової історії.
Відкрили важливий для педагогічної освіти України захід: Любов Пшенична, кандидат наук з державного управління, професор, перший проректор Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка, і Лариса Лук’янова, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України.
У роботі конференції взяла участь начальник управління Державної служби якості освіти у Сумській області Алла Рябуха.
На пленарному засіданні було заслухано 24 доповіді.
Інноваційна складова стратегії розвитку університету в умовах воєнного стану
Юрій Лянной, доктор педагогічних наук, професор, ректор Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка
Інноваційна стратегія університету як рушійна сила його розвитку та конкурентоздатності
Любов Пшенична, кандидат наук з державного управління, професор, перший проректор Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка
Педагогіка зраненого серця: майстерність учителя
Олександр Лавріненко, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу теорії і практики педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Слова миру, метафори війни»: італійсько-український гуманістичний досвід співпраці між університетами
Ольга Біличенко, доктор наук із соціальних комунікацій, професор, запрошений професор Пізанського університету (м. Піза, Італія, UNIPI)
Психопедагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкових класів до навчання української мови молодших школярів під час та після війни
Інна Осадченко, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри соціальної роботи та реабілітації Національного університету біоресурсів і природокористування України, голова ГО «Міжнародна асоціація сучасної освіти, науки та культури»;
Оксана Данилюк, кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії та методики початкової освіти, Волинський національний університет імені Лесі Українки
Актуальність «навчання через дію» в умовах військового стану та після перемоги (досвід курсів за вибором «Особливості навчання цифрових поколінь»)
Михайло Жук, кандидат філософських наук, доцент кафедри соціально-гуманітарної освіти КЗ Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
Особистісний розвиток обдарованої молоді в сучасних умовах
Тетяна Шарова, доктор філологічних наук, професор, завідувач сектору науково-методичного забезпечення роботи з обдарованою молоддю відділу роботи з обдарованою молоддю ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти»
Педагогічна майстерність учителя під час війни і в післявоєнній розбудові України
Вікторія Закорко, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Сумської міської ради
Оргдіяльнісні методи у процесі вивчення української мови в 5-6 класах
Ніна Голуб, докторка педагогічних наук, професорка, головна наукова співробітниця відділу навчання української мови і літератури Інституту педагогіки НАПН України
Стан, проблеми та перспективи впровадження реформи «Нова українська школа» у мовно-літературній освітній галузі
Юлія Логвиненко, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Формування мовленнєво-комунікативних компетентностей учнів у процесі адаптивного опанування лінгвістичної теорії в НУШ (5 клас): діяльнісний підхід
Олена Маленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди
Десигніка в методичній системі навчання фонетики майбутніх учителів української мови і літератури
Галина Кузнецова, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови, літератури та методики навчання, перший проректор Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка
Урок літератури чи літературне заняття в Новій українській школі: трансформація методичних підходів
Василь Шуляр, доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри теорії і методики мовно-літературної та художньо-естетичної освіти, директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, заслужений учитель України
Міжмистецька складова у модельних навчальних програмах із української літератури
Лариса Горболіс, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка
Твори інклюзивної тематики при вивченні шкільного курсу літератури як засіб гуманізації суспільства
Наталія Горбач, кандидат філологічних наук, доцент, завідувач кафедри української літератури Запорізького національного університету
Тема стереотипів та мови ворожнечі на прикладі ВПО та українських біженців
Олександра Розумієнко, регіональна координаторка проєкту «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність», авторка навчальних матеріалів та співавторка тренінгових курсів з медіаграмотності
Соціальні мережі у реалізації інтерактивності навчання
Олена Попова, кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри слов'янської філології та журналістики Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського
Інтегрування інфомедійної грамотності в простір журналістської освіти в умовах закладу фахової передвищої освіти
Наталія Пономаренко, доктор філософії, голова циклової комісії викладачів спеціальності 061 Журналістика Відокремленого структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Сумського державного університету», медіатренер
Результативність онлайн навчання іноземної мови: порівняльний аналіз
Валентина Статівка, доктор педагогічних наук, професор кафедри менеджменту управління освітою та педагогіки вищої школи СумДПУ ім. А.С. Макаренка
Організація професійно-комунікативної взаємодії в умовах воєнного стану: електронні словники та віртуальні платформи
Маргарита Надутенко, кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу лінгвістики Українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України, керівник Загальноукраїнського центру словникарства
Максим Надутенко, кандидат технічних наук, завідувач відділу інформатики українського мовно-інформаційного фонду Національної академії наук України
Педагогічне партнерство в умовах воєнних реалій (досвід взаємодії Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України і Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка)
Олена Семеног, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови СумДПУ імені А.С. Макаренка;
Мирослава Вовк, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України
Формування риторичної компетентності здобувачів вищої освіти засобами дистанційного навчання
Катерина Климова, доктор педагогічних наук, професор, в. о. завідувача кафедри іноземних мов Поліського національного університету, (м. Житомир)
Лідерство та інституційні трансформації у підготовці науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації: глобальний та національний контексти
Фаст Ольга, кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці Комунального закладу вищої освіти «Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради
Університет – школа: педагогічна взаємодія
Валентина Коваль, доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри української мови та методики її навчання, декан факультету філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини
У межах програми науково-практичної конференції організовано 3 майстер-класи, а також роботу секцій. Мультидисциплінарний характер конференції створив унікальний майданчик для комплексної рефлексії над різними аспектами:
Секція 1. Педагогічна майстерність учителя під час війни і в післявоєнній розбудові України;
Секція 2. Університет-школа: комунікативна взаємодія в умовах воєнного часу;
Секція 3. Освітній процес в умовах змішаного та дистанційного навчання;
Секція 4. Актуальні питання формування ключових компетентностей мовної особистості учня/студента;
Секція 5. Актуальні проблеми у галузі лінгвістики і літературознавства;
Секція 6. Медіакультура та інфомедійна грамотність учителя/викладача/учня.
У рамках 6 секційних засідань, на яких було представлено понад 70 доповідей, дискутувались питання, що охоплювали найрізноманітнішу
Ураховуючи ідеї та пропозиції, висловлені у доповідях, виступах та загальній дискусії, учасниками конференції запропоновано активізувати дослідження актуальних проблем педагогічної майстерності фахівця (вчителя/викладача) в контексті реалізації Концепції «Нова українська школа», Професійного стандарту викладача вищої школи, Професійного стандарту вчителя; розширити міжрегіональну співпрацю з проблем формування педагогічної майстерності фахівця, наукової та професійної взаємодії педагогів, студентів та аспірантів закладів вищої освіти, педагогічних працівників і керівників закладів загальної середньої освіти з питань інноваційного розвитку освіти; спрямовувати зусилля партнерів конференції на модернізацію освітньо-професійних програм, удосконалення програмних результатів навчання відповідно до потреб ринку праці, академічної мобільності, працевлаштування випускників ЗВО.
Інновації в освіті та педагогічна майстерність вчителя-словесника – ключові й надважливі теми, адже вони постають наріжним каменем у педагогічній науці. А сьогодні, в умовах воєнного часу це як ніколи актуально. Адже постають питання: як працювати далі? Як зацікавити і не стривожити учня? Як підібрати правильні слова для передачі важливої інформації?
Саме такі питання сьогодні звучали з вуст учасників конференції «Інновації в освіті та педагогічна майстерність вчителя-словесника».
Г. Філіпчук, доктор педагогічних наук, професор у виступі наголосив на україноцентризмі не лише в освіті, а в усіх сферах людського життя. Як він влучно зауважив Шевченкове «Свою Україну любіть...» це і є той україноцетризм, який необхідно впроваджувати вже сьогодні в усі сфери нашого життя. Адже відповідальність за усе живе сьогодні в руках педагогів, учителів.
Історію, як відомо, творять люди, громадяни держави. Від виховання поколінь залежить те, яку історію напишуть люди. Адже все залежить від виховання, бо людьми не народжуються, ними стають. А вчителі, педагоги несуть відповідальну місію – навчання і виховання нових поколінь.
Бо якщо нація втратить 50 своїх кращих, скажімо, банкірів, бізнесменів, бухгалтерів, то вона обов'язково через деякий час відродиться, продовжить жити. Але якщо нація втратить 50 своїх кращих вчителів, художників, музикантів, вона загине, асимілюється з іншими націями. Адже культурні надбання нашого народу - це наша духовність. А місія вчителя якраз і полягає в тому, щоб ми не втрачали душу, духовність.
На перший погляд, справа вчителя – доволі скромна. Та це лише на перший погляд. Насправді ж – це найвеличніша справа в історії людства. Учитель – це дух, совість, честь і громадянськість народу.
Україноцентризм, за спостереженням Г. Філіпчука тримається на чотирьох стовпах: українська національна культура, українська мова, українська історія та традиції, українська церква і віра. Недарма акцент зроблено саме на слово «українська». Адже ми, українці, особливо молоде покоління, маємо сьогодні головне завдання – уберегти себе від російськості, імперіалізму, від тої людиноневисті, яку несуть із собою рашисти.
Україноцентризм – це наша цінність, наша філософія. Бо, як переконує нас професор Г. Філіпчук, і в чому ми, звісно, не сумніваємося, за допомогою українськості ми переможемо наших ворогів.
О. Лавріненко, доктор педагогічних наук, професор наголосив на актуальних проблемах педагогіки. Так, за його словами, за ці роки педагогічна освіта нівелюється, а педагогіка позбавлена головних суб'єктів виховання (взаємодія між учителем та учнями). На думку О. Лавріненка, сучасний вчитель предметно підготовлений на «відмінно», але він не здатний зазирнути в душу учня. Сьогодні вчитель, на жаль, не підготовлений до взаємодії з учнями, які пережили жахи війни, не здатний працювати в стресових умовах.
Нам усім слід серйозно, відповідально поставитися до питання розвитку педагогічної теорії і практики в умовах війни і після неї. Сьогодні важливою, на думку О. Лавріненка, є «педагогіка зраненого серця» і необхідність її опанування. Адже болючими питаннями сьогодні є такі:
- Як учителю працювати з учнями в умовах війни, як працювати з батьками?
- Як працювати з дітьми, котрі проявляють агресію через війну? Чи готові ми сприймати злість учня як позитивне явище?
- Як учителю тонко, філігранно, виважено сказати учневі про втрату? Тема втрати сьогодні універсальна, і до того ж надзвичайно болюча: втрата домівки, втрата домашнього улюбленця, і що найстрашніше, втрата близької людини.
Як завжди питань більше аніж відповідей. Але одне ми знаємо точно: нам усім треба навчитися жити у світі, де панує горе, страждання, біль. Мусимо працювати кожен на своєму фронті задля перемоги, котра обов'язково настане! А ми вдячні учасникам-спікерам за безцінний вклад у розвиток педагогічної науки.