16 грудня 2024 року педагогічна спільнота Сумщини та України відзначатиме 100-річний ювілей Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка. Відповідно до плану заходів, присвячених святкуванню 100-річчя з дня заснування Університету, кафедра української мови і літератури проводить онлайн-школу «Культура наставництва», присвячену пам'яті видатних дослідників, у межах неформальної освіти студентів.
З-поміж знакових постатей кафедри української мови - кандидат філологічних наук, доцент Наталія Павлівна Дейниченко.
Закінчивши в 1971 році Сумський державний педагогічний університет імені А. С Макаренка, Наталія Павлівна 42 роки (1973-2015) працювала на кафедрі української мови. І тепер підтримує кафедру, є авторкою книги з історії кафедри/
Коло наукових інтересів дослідниці з тонким відчуттям Українського Слова окреслене питаннями української діалектології, історії української мови, культури мовлення. Фаховий авторитет Н. Дейниченко здобула і в галузі методики навчання української мови як авторка статей і методичних посібників, лекторка в Сумському територіальному відділенні МАН України, в Сумському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, у Всеукраїнському товаристві «Просвіта» імені Тараса Шевченка.
Успішному становленню майбутньої науковиці й педагога сприяло навчання в Лебединському педагогічному училищі (1965-1967 рр.), вчителювання у Староруднянській початковій школі Поліського району Київської області (1967-1968 рр.), навчання за спеціальністю «українська мова і література» в Сумському педагогічному інституті імені А. С. Макаренка (1967-1971).
Викладачі Пилип Трохимович Гаврилов, Ніна Борисівна Ганжа, Олександр Семенович Скорик, Юрій Петрович Ступак на власному досвіді та прикладі, природньою самоповагою, вмілим уведенням до наукової проблематики спонукали до системної роботи зі словом, текстом, до самовдосконалення.
З глибокою вдячністю Наталія Павлівна згадує ст. викладача Віру Олександрівну Квашу. Курс сучасної української літературної мови педагог увиразнювала численними прикладами з художньої літератури і повсякденного життя.
Запам'ятались і заняття з української діалектології, які викладач Лідія Панасівна Бова ілюструвала уривками давніх пам'яток, цитатами з книг Ф.Медведєва («Нариси з української історичної граматики», 1964), С.Бевзенка («Історична морфологія української мови», 1961), а також діалектологічними спостереженнями, які проводила на Сумщині.
Доцент кафедри О.Скорик пропонував лекції-діалоги за власними лінгводидактичними розвідками.
Після закінчення інституту в 1971 р. Н.Дейниченко кілька років учителювала в Сумській восьмирічній школі № 17. Виховувала чуття слова, мовний смак, опікувалася питаннями мовної екології, вивчала соціомовну ситуацію в області, регіоні, в Україні.
У 1973 році талановиту молоду вчительку запросили викладати на кафедру української мови. Подальша 42-річна науково-педагогічна діяльність уже була пов'язана із Сумським державним педагогічним університетом імені А.С.Макаренка (лаборант – асистент – старший викладач – доцент), з діалектологією, історією української мови й методикою навчання української мови.
Потужно підтримували старші колеги, виховували наукову відповідальність, увагу до найменших дрібниць, наукову об’єктивну критику. І повагу до рідного краю, до української діалектології.
У 1973-1974 рр. викладач кафедри Лідія Панасівна Бова загітувала молоду колегу досліджувати діалекти в 7 населених пунктах Сумської області. Збір матеріалу посилив курс української діалектології, який читала студентам з урахуванням посібників та збірників вправ С.Бевзенка, хрестоматії «Говори української мови Збірник текстів» (К., 1977), використовувала і перші власні публікації («Методичні вказівки і матеріали для діалектологічної практики», 1979).
Поступово, згадує Н.Дейниченко, приходило усвідомлення більш ретельно досліджувати східнополіський говір, оскільки «народна мова є одним із факторів, що відіграє важливу роль у становленні мовної особистості та її мовної поведінки»; «Східне Полісся зазнає відчутного впливу різноманітних чинників, є результатом довгої історії».
Вивчення говіркових особливостей Сумщини дозволило в подальшому більш глибоко досліджувати питання культури української мови, історії української мови, а також здійснювати пошук нових методів і прийомів навчання української мови в школі в умовах діалектного чи російськомовного оточення; читати курс української діалектології у взаємозв′язках з живим українським мовленням.
Здійснюючи підготовку статей і готуючись до занять, керуючи діалектологічною практикою і в 90-роки ХХ ст., і на початку ХХІ ст., Наталя Павлівна враховувала поради видатного діалектолога Й.Дзендзелівського про те, що «кожне мовне явище, кожне слово не виникає без потреби чи причини. …".
Виразною особливістю науково-академічного дискурсу Н.Дейниченко є відхід від сухого академізму. Доволі часто це неквапна розповідь, де все так природньо й органічно, продумані та виважені й водночас глибокі й інформативні розмірковування, запрошення до діалогу. За цим убачаємо тривалий серйозний пошук, наукову спостережливість, загострену увагу до найдрібніших деталей науково-навчального мовного матеріалу.
Наталія Павлівна Дейниченко – почесний ветеран Кафедра української мови і літератури СумДПУ імені А.С.Макаренка.
Коментарі учасників онлайн-школи:
- Людмила Шевченко
Наталія Павлівна – добра, чуйна, ввічлива, гарна людина і прекрасний педагог! Зичу вам здоровʼя, миру, чистого неба. Продовжуйте сіяти розумне, добре, вічне! - Валентина Владимирова
Здоров'я Вам і довголіття,шановна Наталія Павлівно.У мої студентські роки Ви вчили нас діалектології,а також приймали в мене вступний іспит.Бачите, не помилилися:) - Iryna Protsenko
Наталія Павлівна – чудовий викладач. Завжди усміхнена й привітна. Щиро вдячна Вам. Зичу здоров'я та довголіття - Ірина Коломієць
Я теж навчалась у Наталії Павлівни. Її " являється чорт у сні, а все інше Є" я говорила і своїм учням. Дякую за незабутні знання. . - Lydia Gavrylo
Не зупинятися! Подальшої активної діяльності у "Просвіті", нових веселих історій, бадьорості і оптимізму - Олена Коленченко
Щиросердно дякую Наталії Павлівні ! Навчалася в неї рідної мови й любови до неї.