Студентка 252 групи спеціальності А4 Середня освіта (Українська мова і література) освітньо-професійної програми Середня освіта (Українська мова і література. Англійська мова) Прокопенко Марія в осінньому семестрі 2025 році долучилася до курсів із цифрової української філології, які реалізовувалися в межах Фінського проєкту.
Прокопенко Марія наголошує:
«Цифрова філологія відкриває нові можливості для дослідження мови та тексту за допомогою сучасних цифрових та статистичних інструментів. Вона дозволяє поєднувати традиційний гуманітарний аналіз із кількісними методами. Саме тому я вкотре зацікавилася ще одним захоплюючим курсом із цифрової філології і вирішила продовжити навчання у цьому напрямі, вже у межах Фінського проєкту впродовж осіннього семестру 2025 року.
З перших вечірніх онлайнових занять я усвідомила, що квантитативна лінгвістика – це методологічна революція у гуманітаристиці. Мета курсу – сформувати знання про застосування кількісних методів у мовознавстві, стилеметрії та корпусній лінгвістиці. Ми занурилися у простір, де слово вимірюється не лише змістом, а й частотою, статистичною закономірністю та ймовірністю.
На практичних заняттях освоювали основні статистичні інструменти корпусного аналізу – роботу з програмами Sketch Engine, Stylo, побудову графіків і візуалізацій у CQL, Word, Excel. Я навчилася створювати частотний словник, аналізувати ключові слова й колокації, порівнювати відносні частоти одиниць у різних корпусах, а також виявляти індивідуальні риси авторського стилю та жанрові особливості тексту.
Важливу роль відіграли командні дискусії та колективні практикуми, що сприяли розвитку аналітичного мислення та розумінню методологічної ролі кількісних показників у гуманітарному аналізі.
Для мене найвагомішим моментом стало виконання індивідуального проєкту «Аналіз статистичних параметрів лексико-семантичної організації фрагментів воєнної тематики роману С. Жадана “Інтернат”» із використанням програми TextAttributor, що підтвердило ефективність поєднання квантитативних і традиційних підходів.
Курс допоміг остаточно усвідомити, що лінгвістика майбутнього – це синтез гуманітарного та математичного мислення. Вивчення частоти, ключових слів, колокаційних вимірювань і багатовимірного аналізу стало не лише інтелектуальним викликом, а й задоволенням – бо за кожним числом прихована історія слова.
Висловлюю щиру подяку викладачам курсу за професійні поради, цінні рекомендації та підтримку під час виконання індивідуального проєкту: лектору - д. філол. н., проф. кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка - Бук Соломії Несторівні та викладачу практичних занять - старшому викладачу Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка - Пронь Христині Василівні.
У підсумку курс став логічним продовженням попереднього («Цифрові технології для української мови») і відкрив новий рівень осмислення мови як системи даних. Планую підготувати наукову статтю, присвячену можливостям застосування програм Stylo у порівняльному аналізі українських прозових текстів кінця ХХ – початку ХХІ століття».
Бажаємо студентці подальших творчих здобутків, наукових відкриттів і професійного зростання, а також успішної реалізації майбутніх дослідницьких проєктів у галузі цифрової філології. Нехай отримані знання стануть надійним підґрунтям для нових академічних ініціатив і зміцнять прагнення до інноваційного осмислення мови.