Студенти 1 і 4 курсів освітніх програм Середня освіта. Українська мова і література, Середня освіта. Українська мова і література. Англійська мова, проф.Семеног О.М., доц. Громова Н.В., Кумеда О.П. Кафедра української мови і літератури СумДПУ імені А.С.Макаренка 3 жовтня 2022 року доєднались до відкритої лекції доктора філологічних наук, професора, провідного наукового співробітника відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інститут української мови НАН України Лариси МАСЕНКО «Cуржик в комунікативному просторі України: між мовою і язиком».
Майбутні вчителі української мови і літератури з хвилюванням сприйняли глибокі роздуми Лариси Терентіївни Масенко Лариса Масенко про сутність, історію та причини виникнення українсько-російської мішанки, наслідки цієї мовної хвороби, роль ЗМІ, про значну роль наукової спільноти у процесі удержавлення української мови.
Проводили важливий захід доктор Мотокі Номачі, професор Хоккайдського університету, директор Слов'яно-Євразійського дослідницького центру Японії, та Павло Гриценко, директор Інститут української мови НАН України.
На засіданні наукового гуртка, що виконує проєкт "Мовний форпост Сумщини", студенти 211 групи (перший курс) розповіли про свої враження. Ось лише кілька міркувань (подаємо в авторському варіанті окремі цитати студентів, ще кілька місяців тому -випускників шкіл Сумщини):
Вікторія Крячко Ирина Крячко: Ця тема є дуже важливою, бо наразі з 24 лютого українці масово почали переходити на українську мову, і у більшості є суржик та російська калька. Я б хотіла, щоб цю лекцію, яка була у нас сьогодні, побачили якомога більше людей і замислилися над тим, що потрібно говорити українською, а не суржиком.
Євген Кучер: Суржик справді є наслідком лінгвоциду. Ентузіасти, котрі намагалися зберегти рідну мову від мавпування чи зближення до мови окупантів, часто були жорстоко репресовані, тому населення легше піддавалося впливу. На жаль, навіть після трьох десятків років з моменту відновлення незалежності не всі люди змогли позбутися суржику внаслідок глибокої травми, яку нанесла країна-окупант.
Яна Бундюк: Спілкування суржиком значно спотворює інформацію, оскільки мовець у цьому випадку може вживати слово в лише йому відомому значенні та ще й у формі, яка не відповідає загальноприйнятим граматичним нормам.»
Катерина Савченко: Суржик є невід’ємною складовою спілкування багатьох українців, але разом з ним ми втрачаємо свою національну індивідуальність. На лекції було обговорено цю проблему й описано шляхи її вирішення, що особисто мені імпонували.
Євгенія Шичкіна: А ще імпонувало те, що сама конференція проходила досить організовано (ніхто нікого не перебивав; не перекрикував; всі чекали своєї черги).
Дар’я Павленко: З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну більшість людей відчули цінність незамінної, єдиної мови – української. Ми нескорена держава, яку за жодних обставин не здолати!
Карина Кравченко: Мене дуже здивував колега з Японії, який досконало розмовляє українською мовою. Я прагну, щоб у моєму мовленні було якомога менше суржику.
Яна Крупеня: Суржик є досить поширеним, особливо в нашому регіоні, і важливо дізнатися звідки він до нас прийшов і що це взагалі таке, аби не спотворювати нашу рідну мову.
Анна Ярмак: Я була приємно вражена досконалістю знання української мови колегою з Японії, який вільно володіє нею, має чисту та милозвучну вимову.
Бережний Назар : Згоден з думкою Лариси Терентіївни Масенко: як тільки країна здобуває незалежність і поширює свою мову, то мовна хворобоа "суржик" зникає. Головне тримати мовну оборону: вживати, розповсюджувати, захищати рідне слово. І ніколи не зраджувати його.
Герасимець Тетяна: На лекції ми зрозуміли , що для боротьби із суржиком спочатку визначити причини цього «вкоріненого зла» в нашій милозвучній українській мові, що проявляється в мовленні кожного другого жителя нашої країни.
Шумило Катерина: Особливо зацікавив матеріал про зросійщення власне українських слів.
Аліна Бокатова: Ларисі Масенко вдалося "зачарувати" мене філологією. І пишатись цією професією. Удосконалювати свої знання.